В минулому році на мене вийшли люди, що в українському сегменті Вікіпедії робили статтю «Українофобія». Вони попросили зробити їм ілюстрацію до статті, моє, так би мовити бачення цього явища. Вийшло в мене от що:
Люди сказали «дякуємо дуже» і повісили картинку у Вікіпедії , як одну з ілюстрацій до статті «Українофобія». І що ви думаєте. Тиждень тому мені приходить лист від одного з авторів статті , з якого я двізнався, що малюнок мій (як зрештою і вся стаття ,про що трохи нижче) ,виявляється, комусь дуже муляє. Його видалили зі статті на підставі того, що я нібито «не давав змови на його розміщення». Вони, типу, тієї згоди не бачили, то значить я її і не давав. Це при тому, що в описі файлу було вказано, що я «передав малюнок в суспільне надбання через користувача вікіпедії Exlibris для використання на сторінках вікіпедії та будь-яких іншіх інтернет-ресурсах для ілюстрації явища українофобії (антиукраїнизма, україножерства, україноненавистництва тощо).». Але адміністрація Вікіпедії заявила, що ліцензія «Public Domain» ,яка стояла під малюнком, їм не канає, вони не «бачили», що це я особисто передав того малюнка, а користувачам ,які його розмістили, вони не довіряють. От його і видалили. Тут слід зауважити, що статтю цю до Вікіпедії автори «пропхнули» з величезними складностями. Бо наразі адміністрація Вікіпедії активно «відробляє» підтримку ізраїльських та російських фондів, зачищаючи ресурс від незручного для Ізраілю та Москви наповнення. До речі ,стаття, до якої малювався малюнок, є найбільшою статтею по українофобії, до її створення долучилися журналісти УНІАН, які брали інтерв’ю у відомих українців. І от ця стаття виявляється дуже комусь незручна. Так от. Автором цього малюнку: що зображує татуйовану російським гербом та написом «СССР» руку, що намагається здерти кігтями малий державний герб України, є я – Віталій Січкарчук , також відомий ,як pekelnyi_bulba. І я , автор, добровільно передаю цю роботу (малюнок) у суспільне надбання (Public Domain) та віддаю усі права на використання цієї роботи в будь-яких цілях без будь-яких умов, в тому числі у інтернет енциклопедії «Вікіпедія».
А ще додам. Комусь завадив один малюнок. Ну, що ж, ви, шановні, їх отримаєте в такій кількості, що ви затрахаєтеся їх вилучати. Я докладу максимум зусиль, щоби всі та наволоч, що криється за терміном «українофобія», показилася і повиздихала від власної отруйної слини, яка вкриває їхні свинячі рила кожного разу ,як вони бачать чи чують щось українське.
Эту историю мне рассказал экскурсовод нашей группы в ЮАР . Как известно, несколько лет назад в Южной Африке к власти пришло черное большинство. Под давлением мирового сообщества белые, много лет правившие страной, бескровно уступили власть. Во главе государства встал легендарный бунтарь Нельсон Мандела. И вот тогда-то, в самые первые дни нового режима, множество чернокожих стали требовать от своих соплеменников у власти отдать ... "главный секрет белого человека". Оказалось, что многие негры верили, будто вся сила, мощь белого человека заключена всего лишь в маленькой карточке, по которой в банке можно получить деньги. Многие, если не большинство чернокожих африканцев были убеждены, что каждому белому кто-то (кто?! где?! когда?!) выдает такую карточку, и после этого ему всю жизнь беспокоиться не о чем - работать ни к чему, надо только ходить в банк и получать деньги - вволю, сколько захочешь! С требованием дать каждому "свободному африканцу" "магическую карточку" проходили даже многолюдные демонстрации, рассказывал гид. Новым властям пришлось долго объяснять, что сначала деньги надо заработать, потом положить в банк, а потом уже по карточке брать - да и то лишь то, что раньше заработал. Верили им с трудом... И хотя демонстрации с такими лозунгами давно прекратились, полагаю, что и сегодня в ЮАР найдется немало людей, уверенных, что правители их просто обманули - забрали себе чудесные карточки белых людей, а простой народ, как всегда, "кинули". Просто в менталитете африканцев, насколько я могу судить, глубоко укоренилась вера в возможность легкого, быстрого, прямо-таки волшебного обогащения - в один миг и без всяких трудов! Что же касается реальных банковских карточек, то пока они в ЮАР в ходу. Но если нынешние, очевидные любому непредвзятому наблюдателю, тенденции регресса государства, продолжатся ( а пока их никто не останавливает), то в будущем в этой стране использовать будут даже не "кэш", а бусы, цветные камешки и всяческие "фенечки" -как в первобытном обществе... Впрочем, это уже иная тема.
подивився прекрасний фільм. він уособлює значну частину моїх підсвідомих антисоціальних прагнень, а також значну порцію ненависті до дебільних телешоу та їх споживачів. він неодмінно сподобається всім шанувальникам гри Postal. сюжет неоригінальний. чувака все дістало: вся ця маячня що ллється на нас із телевізора, всі ці шоу "америка має талант", деґраданти довкола, розбещені діти та всі інші придурки довкола. від нього пішла дружина з донькою, його вигнали з роботи, а на додачу ще й знайшли смертельну пухлину в мозку. і от він вже думав покінчити з собою, але чергова тупорила самозакохана тьолка із реаліті-шоу по телевізору змінила його намір. тож він взяв свій пістолет і пішов сіяти вічне, світле, добре... ну і почав з неї. а на додачу, до головного героя приєднуєтся така собі кровожерна інфантильна лоліта, котра додає йому натхнення продовжити справу. вже був подібний фільм із Майклом Дугласом колись, але окрім загальної ідеї їх мало що споріднює. діалоги хороші, філософські. головний герой говорить прямо про проблеми покоління і американського суспільства в цілому. тільки от його ніхто слухати не хоче. за що і отримують. свинець.
не рекомендується до перегляду тим, хто дивиться телевізор щодня.
хороший фільм, котрий має всі шанси стати культовим, попри всі недоліки. принаймні для мене. ps: вже є на piratebay. качайте на здоровля.
А вот как вы щетаете? Если такой проект на украинском языке замутить, ведь Варяжка пожалуй задохнётся от ненависти, успев перед смертью прохрипеть слабеющей рукой нацарапать в бложике что, цитирую, "настолько циничного надругательства и глумления над чувствами простых русских людей не было даже в самые мрачные годы неонацистского разгула оранжевой диктатуры" и что "даже бендеровский прихлебатель Ющенко не посмел посягнуть на Святое" ?
Более года назад я для проекта BIGCATS.RU написал заметку «Тигриный саммит: причины и итоги!». Сегодня будет в некотором роде продолжение, хотя события, о которых пойдет речь, не первой свежести, но думаю, что достаточно интересны.
сижу в [не побоюсь этого слова] старбаксе и слышу 'ямщик не гони лошадей' на какой-то тарабарщине. навострила уши, пригляделась, а это классическая бразильская классика 'карнавальное утро.'
Справочник «Народное хозяйство СССР» выходит нерегулярно, малыми тиражами и широкой публике неизвестен. Но вот весной 1977 года «Литературная газета» опубликовала несколько цифр из него, которые людей, интересующихся экономикой своего отечества, просто ошеломили.
«Площадь, отведенная под личное подсобное хозяйство жителей села, составляет 1,5 % всей пахотной земли в стране.
На этих 1,5 % ежегодно производится 34 % овощей (от общего объема по Союзу), 40 % яиц, 60 % картофеля. На них же содержится 18 % общесоюзного стада овец, 18 % свиней, 33 % коров, 80 % коз» (ЛГ 11.5. 77).
......
Статья в «Литературной газете» от 10.11.76 приводит статистику: садовым товариществам предоставлено в стране 160 тысяч гектаров (0,08 % от всей обрабатываемой земли); членами являются 2,4 миллиона семей; производят ежегодно 400 тысяч тонн плодов и ягод, что равно одной пятой от продукции, реализуемой государственной и кооперативной торговлей.
.....
Эмигрировавший писатель Е. Лобас в статье «Русский хлеб» («Грани» № 100, 1976) рассказывает, как ему пришло в голову вчитаться в одну из этих победных реляций, где с гордостью сообщалось, что в будущем году в Советском Союзе будет произведен миллион тонн мяса! Но помилуйте — если поделить, это получается по 4 килограмма на человека в год. Или по 11 граммов в день. Чем же гут хвастать? Следуя его примеру, я тоже стал читать газетное хвастовство более внимательно и вскоре обнаружил в победном контексте такую, например, фразу: «За день 51 комбайном были обмолочены валки на площади свыше 900 гектаров, отправлено государству 405 тонн хлеба» (ЦП 10.10.77). Возможно, 18 гектаров в день на один комбайн — не так уж и плохо. Но урожай! 405 тонн разделить на 900 — ведь это получается по 4,5 центнера с гектара. При норме засева — 2,5 ц семян на гектар. При официальной средней урожайности по стране 17 ц с га!
Куди подівалися всі музикальні герої Майдану? Хуй з Гринджолами. Де Тартак, ТНМК, Руслана і Океан Ельзи? Де ваші блять патріотичні пісні. Піаритися було легко перед тисячами які вже вийшли. Спонукайте виходити зараз. Не будьте скотом.
І ще. Дуже чекаю на серію " Місія нездісненна". паду на прим*Єру. Там так прикольно кремль взривається).
В ознамєнованіє і связі с Дєвяносто чєтвьортой годовщіной Вєлікой Октябрьской Социалістічєской Рєволюциі наградіть Романова Ніколая (второго) Алєксандровіча Ордєном Октябрськой Рєволюциі за созданіє в Россійской Імпєріі рєволюционной сітуациі (посмєртно).
Существует некий $subj. Осознаешь это в тот момент когда, например, слова "hodne", "vela", "mnoho", "vic"... понимаешь без перевода, даже не задумываясь о том, что это разные языки.
I was taught assembler in my second year of school. It's kinda like construction work — with a toothpick for a tool. So when I made my senior year, I threw my code away, And learned the way to program that I still prefer today.
Now, some folks on the Internet put their faith in C++. They swear that it's so powerful, it's what God used for us. And maybe it lets mortals dredge their objects from the C. But I think that explains why only God can make a tree.
For God wrote in Lisp code When he filled the leaves with green. The fractal flowers and recursive roots: The most lovely hack I've seen. And when I ponder snowflakes, never finding two the same, I know God likes a language with its own four-letter name.
Now, I've used a SUN under Unix, so I've seen what C can hold. I've surfed for Perls, found what Fortran's for, Got that Java stuff down cold. Though the chance that I'd write COBOL code is a SNOBOL's chance in Hell. And I basically hate hieroglyphs, so I won't use APL.
Now, God must know all these languages, and a few I haven't named. But the Lord made sure, when each sparrow falls, that its flesh will be reclaimed. And the Lord could not count grains of sand with a 32-bit word. Who knows where we would go to if Lisp weren't what he preferred?
And God wrote in Lisp code Every creature great and small. Don't search the disk drive for man.c, When the listing's on the wall. And when I watch the lightning burn Unbelievers to a crisp, I know God had six days to work, So he wrote it all in Lisp.
Yes, God had a deadline. So he wrote it all in Lisp. )
«Президента можно вообще назвать просто вывеской - он не обладает абсолютно никакой действительной властью. Он, конечно, избирается правительством, но качества, которыми он должен обладать - качества не руководителя, а конспиратора. Основное из этих качеств - способность в любой момент совершить хорошо рассчитанную дикую выходку. Именно поэтому Президента выбирают по принципу "от противного", отдавая предпочтение фигурам, невольно вызывающим одновременно раздражение и уважение. Его работа - не управлять, но отвлекать внимание от процесса управления»
Кто вспомнит/догадается, откуда цитата? Правильный ответ - здесь :-)
Спасибо жителям Донбасса за йолку, двери и венок, За украинского поэта и за «роздягнених жінок». За кровосиси и капусту с китайской гречневой крупой… Спасибо жителям Донбасса за управление страной.
Когда шагаешь по проспекту, вздымая сине-жёлтый флаг, Смотри, за каждым перекрёстком тебя встречает автозак. Накроет кодекс пенсионный, задушит кодекс трудовой… Спасибо жителям Донбасса за управление страной.
А если ты срифмуешь слово созвучно с именем Донбасс, То городам отключат воду, то городам отключат газ. Пиздец брутальный наступает своей безжалостной ногой Спасибо жителям Донбасса за управление страной.
Ещё раз посетили этот красивый город. Нравится мне, что говоришь там по-английски, тебе отвечают по-немецки. И пофигу! всё-равно вполне понятно.
Городские сумасшедшие на месте. Дяденька с флагом CCCР дежурит на Prager Strasse, а ряженые "данские казаки" всё так же уныло поют "Падмосковныя вечера" (стыдобище :( ).